Старе місто - с.Борівці

КІЦМАНЬ 600

с.Борівці

  Борівці могли отримали назву від слова бор – ялиновий гай, ліс, або можливо, від прізвища Бора. Грамота згадує Борівці перший раз 1588 рік, а вдруге 1741року, коли вони переходили у володіння князя Григорія Гілки.
 Борівці розташовані біля витоків струмка Совиця і поруч двох ставків у низовині з пологими схилами. Це село є значним і знаходиться біля дороги Ставчани – Стефанівка. Борівці - село, яке розташоване в Кіцманському районі, Чернівецької області. Відстань до обласного центру 45 км. Населення –1.540 мешканців.
 Проводились археологічні розкопки науковцями Чернівецького національного університету та обласного краєзнавчого му-зею. Вони досліджували поселення черняхівської культури (ІІ – V ст. н.е.) та давньоруські поселення і могильник ХІІ – ХІІІ ст. В даний час на території сільської ради відомі слідуючі археологічні пам’ятки: - поселення черняхівської культури ІV ст. н.е. – розташоване за 2 км. на північний захід від села ( урочище за Болотом), площею 24 га. - поселення черняхівської культури – ІІІ – ІV ст. н.е. , розташоване за 1 км. від села, за садом по обох берегах потічка ( урочище Сіножать, або Рудка) , розміром 80 Х 120 м. - могильник давньоруський – ХІІ-ХІІІ ст. – розташований за 2,5 км на північний захід від села ( урочище за Болотом, Паращина могила) площею 0,6 га; - поселення давньоруської культури – ХІІ-ХІІІ ст. – розташоване за 2 км. на північний захід від села ( урочище за Болотом) площею 4,8га. Врезультаті досліджень виявлено ранноь- слов’янські житла, уламки кераміки та сільськогосподарських знарядь праці. Виявлено також і підплиткові поховання ХІІ-ХІІІ ст., які здійснювалися в грунтових ямах і на поверхні землі позначились великими пам’ятними плитами, що повністю перекривали могильну яму.
 Відкриття пам’ятного хреста в честь незалежності України VІІ сесією ХХІV скликання затверджено символіку села: -герб – щит перетятий хвилясто на синє поле, в якому йде золотий кінь, і срібне, в якому три зелені листки латаття зі срібними квітками -прапор – квадратне полотнище, на синьому фоні з верхнього краю до середини нижнього йде білий клин, на якому три зелені листки латаття з білими квітами.
 В Борівцях варто оглянути дерев’яну церкву Покрови 1846 року побудови. Храм – однокупольний, хрещатий в плані, стіни – дерев’яні.
На околиці села є природна пам’ятка озеро яке являє собою водойму природного погодження з плаваючими торфовими островами та рідкісними водно-болотними рослинами. Озеро знаходиться на південний захід від села у верхів’ях одного з витоків річки Совиці-Ставчанської, займає площу 20,4 гектара, витягнуто майже на 1 кілометр із заходу на схід і має ширину від 100 до 300 метрів. Глибина озера в верхній частині складає 1 – 2 метри, в нижній – 3 – 4 метри, а у карстових впадинах глибина сягає 5 – 6 метрів. Основну цінність і екзотичність становлять плаваючі торф’яні острови площею 0,1 – 1,5 гектара з підводною подушкою півтора – два метри завтовшки та деревами – вільхою та вербами, висотою до 6 метрів. Озеро оточує буферна зона, утворена водно-болотною, лучною та деревно-кущовою рослинністю.
 В селі є такі заклади: пошта, , медичний заклад, дошкільний заклад, навчальний заклад, клуб, бібліотека.
Основне населення українці. Мешканці села займаються землеробством, тваринництвом, бджільництвом, підприємницькою діяльністю та працюють в різних закладах.
Органи місцевого самоврядування Борівецька сільська рада.
Покриття мобільним телефонним зв’язком: МТС, Київстар, Life, Beeline, Jeans, Djuce.
Вітаю Вас Гість