Самодіальний театр

Єроди

( так як ходили в Кіцмани поч. ХХ ст.)

Дієві особи:

Паєц (ведучий) – одягнутий в біло-блакитну одежу, підперезаний з дзвіночками, на голові конусний ковпак з намальованим хрестом, в руках дзвоник. 

Шандарь –  одягнутий в австрійський однострій з зброєю (шабля, гвер).

Жид – горбатий, з плямою на носі, пейси, та з кошиком і палицею в руках.

Старший Круль – чоловік у короні, одежа біла, червона в руках тримає бердо (бердо – на кінці  закручена палиця).

Круль Мерхель – круль західної частини світу,  чоловік у короні, з шаблею, одежа більш - червона.

Круль Каспар - круль східної частини світу у чалмі з шаблею, одежа орієнтовно  білого зеленого кольорів.

Круль Балтис – круль північної частини світу, чоловік у короні, з шаблею, одежа жовто - коричнева

Єроди ходять на коляду три рази:

1-ий раз на Різдво Христове – 7 січня (колядується «Нова радість стала»).

2-ий раз на Василя – 14 січня (колядується «Ой чинчику Васильчику»).

3-ий раз на Водохреща – 19 січня (колядується «Ой на річці, на Йордані»).

Єроди проводять своє дійство з ранку до вечора.                                             

Сценарій.

Паєц заходить на подвір’я до господарів, Єроди чекають на дорозі. Паєц запитує газду чи можна у Вас заколядувати. Отримавши згоду господаря, Паєц дзвінком закликає Єродів до коляди.

Першим до хати заходить Паєц і ставить стілець (трон) до сходу сонця по серед хати для Старшого Круля на який він і сідає. По праву руку за Старшим Крулем стає Каспар, по центру стає Мерхель, а по ліву руку стає Балтис. Зліва від крулів стає Паєц, а з права від крулів стає Шандарь. Жид тим часом за дверима старається заглянути в хату.

Паєц – запитує у колядників: «Чого Ви ста прийшли і шо ви тут шукаєте?»

Шандарь – відповідає: «Ми прийшли до Вас з штирьма крулями, двома слугами, кого питати, кого фалити. Заколядуєм».

Паєц – запитує у Круля Мерхеля: «Що ти є за круль?»

Круль Мерхель (поклавши шаблю на бердо Старшого Круля, каже) – «Я є Круль західної частини світу! Я чув і видів як Ісус Христос народився в Вифлеємі, хвалю і питаю: «Що ти є за круль?!».

Круль Каспар (поклавши шаблю на бердо Старшого Круля, каже) – «Я є Круль східної частини світу! Я чув і видів як Ісус Христос народився в Вифлеємі, хвалю і питаю: «Що ти є за круль?!».

Круль Балтис (поклавши шаблю на бердо Старшого Круля, каже) – «Я є Круль північної частини світу! Я чув і видів як Ісус Христос народився в Вифлеємі, хвалю і питаю: «Що ти є за круль?!».

Старший круль – «Як ти смієш мене питати, що я є за круль?! Я є круль над крулями, герод над геродами, як я їхав на арабськім кони звізди з неба падали, обли пукали! А ти бійся мене бідний фільозофе!»

(на словах «як я їхав на арабськім кони» Жид всувається в хату зі словами «… а я на карській козі»).

Всі окрім Жида співають: «Умер Герод, умер Герод, ми йго поховаєм, і над його славним гробом пісню заспіваєм!»

Шандарь – «Стань Єроди – Бог си роди, у нас велике свято – не годитси умирати».

Старший Круль (встає з трону і промовляє) –  «Ой Боже-Боже який я старий, мусю трьом крулям підкоритися!» (коли встає Старший Круль – крулі забирають свої шаблі і ховають за пояс).

Співається коляда до відповідного свята.

Жидок тим часом нишпорить по хаті заглядає по закутках.

Шандарь -  «Напляш жидку!»

Жид -  «Зараз пане!»

Шандарь - «Буком жида!»

Жид - «Шкода пане!»

Шандарь – «Жидку, жидку а шо то у тебе на носі?»

Жид – « та то ворона си всрала »

Шандарь – «Жидку, жидку… заколяндруй собі»

Жид – «Як ішов я через Королівку, там зустріли мене штири дівки, дівки мене підпоїли, жупан мені підкроїли. А я маю 10 грошей – куплю собі жупан довший»

Шандарь – «Жидку, жидку… а твоє тато було багате?»

Жид – «Оу вей мірг! Моє тато мало три слупки. На ті три слупки поклало три склепки. А у ті три склепки було шило-мило, шрупки-трубки, капервас – вся марфа для Вас! Хочте купити?». (На цих словах Жид пропонує газдам різний крам).

Шандарь – «Ні, ні жидку! Жидку, жидку… а твоє тато мало млин?»

Жид – «Оу вей мірг! Моє тато мало млин – ще й вищий чим той Кость Бедзин! Моє тато там сиділо, де муку пинділо. А як урвавси той лендик, що муку пендит, моє тато зашуміло у рай-болото, аж йому си вухо залупило!»

Шандарь – «Жидку, жидку… а ти було жонате?»

Жид – «Оу вей мірг! Я було мохнате! Я си ужинило на Буковині, взяв собі таке Суре, вона не хотіло робити, пасло свині! Умерло з голоду! Я закопало її під свинячий поріг, затрубило в баранячий ріг, за Сурину душу – підскочити мушу! Гіц ми роки! Дайте Сурі на панчохи....

(жид ходить з кошиком тай у в усіх проси дайте Сурці на панчохи  )

Шандарь – «та вона умерла».

Жид – «нічо я собі другу Суру маю».

Шандарь – «Жидку, жидку… а заспівай но на остаток собі»

Жид – «Ой війшло я в одну хату, там сказали заколяндрувати, там під печу пироги шуміли, під коменком сало си будило, а я лізло доцягало – як упало – горб дістало».

Всі учасники Єродів співають 3 рази «Вівать, вівать ми вже йдемо, і на другий рік прийдемо!»

Колядники виходять, Шандарь останній шаблею вигонить Жида з хати, Жид нишпорить по закутках просить щось у нього купити.