Старе місто - Кіцманський район

КІЦМАНЬ 600

Кіцманський район


 
 Кіцманський район утворено 11 листопада 1940 року. Він розташований у північно-західній частині лісостепової зони Чернівецької області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами нашої області, містами Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
 
 Історія нашого краю сувора: часті війни, багатовікове чужоземне панування , національне переслідування - все було. Більше чотирьох сторіч Кіцманщина входила до складу давньоруської держави: в 10-12 століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини 14 століття належала Галицькому, а пізніше -Галицько-волинському князівству.
 
 З середини 14 до другої половини 17 століть Північна Буковина перебувала в складі Молдавського князівства, потім. наш край підпав під гніт султанської Туреччини. Це був найтяжчий час у житті народних мас Північної Буковини феодального періоду. Кіцманщина була свідком багатьох історичних подій того часу. Точилися безперервні загарбницькі війни між Молдавією і Польщею. Від цього в першу чергу найбільш терпіло населення нашого краю, оскільки він був на кордоні між двома ворогуючими державами.
 
З 1774 року по 1918 р. Буковина перебувала складі Австро-Угорщини, в результаті першого поділу Речі Посполитої. Буковина була захоплена австрійськими військами, перша резеденція управителя Буковини графа Габріеля фон Сплені знаходилась в Кіцмані. 1781 року цісар Иосиф I видав патент (указ), яким всі парафії та монастирі в межах австрійської Буковини були об’єднані у одну єпархію та підпорядковані єпископові Досифеєві (Дозофтієві) Херескулу, єпископові Радовецькому. У 1784-85р. німецька мова стала офіційною мовою в усіх частинах держави. Проте наслідки здійснених реформ відіграли позитивну роль у розвитку українського національно-культурного життя в Галичині і на Буковині.
 
 31 липня 1798р. грамотою австрійського кайзера Франца ІІ Кіцмань одержав статус міста - ярмарку. В перші роки нашого століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви. 13 березня 1848 р. у Відні почалося народне повстання, що змусило австрійського канцлера Меттерніха піти у відставку, а цісаря Фердинанда I — обіцяти конституцію.
 
 Епоха Австрійської імперії на Буковині досі сприймається дуже позитивно. Адже це була епоха «європеїзації». Українці, які були кріпаками і не мали жодних громадянських прав, в умовах імперії Габсбургів отримали рівні громадянські права, поступово усвідомили і заявили про себе як про повноправну націю, і прийняли активну участь у виборах до Асвтрійського парламенту, депутатами якого обрано багатьох українців. 12 липня 1898 р. в Кіцмані було реалізовано проект залізниці Лужани-Заліщики.
 
 У 1902р. Кіцмань одержав статус міста. Першу "Сiч" на Буковинi засновано в мiстечку Кiцмань у 1903 р. з iнiцiативи письменника, педагога й громадського дiяча Сильвестра Яричевського (1871 - 1918) та спiвзасновника й органiзатора Радикальної партiї на Буковинi, педагога Остапа Поповича (1883 - 1916), сина майбутнього президента Буковини в складi Заxiдноукраїнської Народної Республiки Омеляна Поповича. Кошовим її став Корейчук.
 
 В 1908 році в Кіцмані появилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
 
З 1918 до 1940 року Буковина була під окупацією королівської Румунії. Нова влада запровадила жорстокий режим. Одним із перших актів нового окупаційного режиму була румунізація шкіл, заборона української мови. Спочатку українські школи були закриті у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
 
 28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Північну Буковину. З ієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
З листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області. З першого дня визволення трудящі Кіцманщини включилися в будівництво нового життя. Населені пункти Кіцманського району.
 
 В 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. Відчули смертельне дихання і трудящі Кіцманщини, 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в жорстоких умовах фашистського режиму трудящі Кіцманщини продовжували боротьбу. Вони відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
 
 У березні 1944 року жителі Кіцманщини зустрічали армію визволительку. 28 березня першими в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М.В.Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
 
 
 
 Близько 450 учасників із 42 колективів району заняті в художній самодіяльності. Аматори народної творчості охоплюють всі жанри народного мистецтва з них: 6 хорових колективів, 6 фольклорних колективів, 3 танцювальні колективи, 4 оркестри народних інструментів, народний аматорський ансамбль цимбалістів, народний аматорський оркестр духових інструментів, народний аматорський ансамбль бандуристів, ансамбль скрипалів, джазовий колектив, 2 вокально – інструментальні ансамблі та 6 солістів, 3 читці. Народний аматорський хор Кіцманя, хор БНТД, Духовий народний оркестр, оркестр народних інструментів, народний аматорський колектив "Южинецькі молодички", "Червона калина", Хор сіл - Брусниця, Драчинці, Оршівці, Шишківці, театри фольклору, "Кіцманчани", "Родина" с. Ревно, Глиницькі музики, танцювальні колективи "Колос", Драчинецький дитячий "Зразковий", Ансамбль бандуристів "Передзвін" с. Шишківці, Солісти Світлана Колосовська м. Кіцмань, Світлана Верега та багато інших.
 
 До Кіцманського району входять такі населині пункти;
 
с.БЕРЕГОМЕТ с.БІЛА с.БОРІВЦІ с.БРУСЕНКИ с.БРУСНИЦЯ с.БУРДЕЙ с.ВАЛЯВА с.ВЕРХНІСТАНІВЦІ с.ВИНОГРАД с.ВИТИЛІВКА с.ГАВРИЛІВЦІ с.ГЛИНИЦЯ с.ДАВИДІВЦІ с.ДІБРОВА с.ДРАЧИНЦІ с.ДУБІВЦІ с.ЗЕЛЕНІВ с.ІВАНКІВЦІ с.КАЛЬНІВЦІ с.КИСЕЛІВ с.КЛІВОДИН с.КЛОКІЧКА с.КОРОСТУВАТА с.ЛАШКІВКА Смт.ЛУЖАНИ с.МАЛЯТИНЦІ с.МАМАЇВЦІ Смт.НЕПОЛОКІВЦІ с.НИЖНІ СТАНІВЦІ с.НОВИЙ КИСЕЛІВ с.НОВІ ДРАЧИНЦІ с.ОРШІВЦІ с.ОСТРА с.ОШИХЛІБИ с.П'ЯДИКІВЦІ с.РЕВАКІВЦІ с.РЕВНЕ с.СТАВЧАНИ с.СТРІЛЕЦЬКИЙ КУТ с.СУХОВЕРХІВ с.ХЛІВИЩЕ с.ЧОРТОРИЯ с.ШИПИНЦІ с.ШИШКІВЦІ с.ЮЖИНЕЦЬ
 
 
Органи влади та місцевого самоврядування Кіцманського району
 
Кіцманська міська рада м Кіцмань
Лужанська селищна рада смт Лужани
Неполоковецька селищна рада смт Неполоківці с П'ядиківці
Берегометська сільська рада с Берегомет с Клокічка с Реваківці
Білянська сільська рада с Біла
Борівецька сільська рада с Борівці
Брусницька сільська рада с Брусниця с Діброва с Зеленів с Кальнівці с Остра с Чортория
Валявська сільська рада с Валява
Верхньостановецька сільська рада с Верхні Станівці
Глиницька сільська рада с Глиниця с Коростувата
Давидівська сільська рада с Давидівці
Драчинецька сільська рада с Драчинці с Нові Драчинці
Дубовецька сільська рада с Дубівці
Іванковецька сільська рада с Іванківці с Гаврилівці
Киселівська сільська рада с Киселів
Кліводинська сільська рада с Кліводин
Лашківська сільська рада с Лашківка с Витилівка
Малятинецька сільська рада с Малятинці
Мамаївська сільська рада с Мамаївці с Новий Киселів
Нижньостановецька сільська рада с Нижні Станівці с Брусенки с Виноград Оршовецька сільська рада с Оршівці
Ошихлібська сільська рада с Ошихліби
Ставчанська сільська рада с Ставчани
Стрілецько-Кутська сільська рада с Стрілецький Кут с Бурдей с Ревне Суховерхівська сільська рада с Суховерхів
Хлівищенська сільська рада с Хлівище
Шипинецька сільська рада с Шипинці
Шишковецька сільська рада с Шишківці
Южинецька сільська рада с Южинець
 
 


На території району знаходиться 224 пам’ятки, з них: археології – 104, архітектури – 57, історії та культури - 63.
Для розвитку туристично-рекреаційної сфери продовжуються здійснюватись заходи для створення на берегах р.Прут структури відпочинкових зон з пропозиціями різних форм відпочинку в селах Брусниця, Дубівці, Глиниця, Мамаївці, Киселів.
Для цього підготовлені інвестиційні пропозиції щодо розбудови туристично-рекреаційної інфраструктури району:
1.Будівництво санаторно-туристичного комплексу на базі Брусницького родовища бальнеологічних мінеральних вод (земельна ділянка - 3,99 га).
2.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Стінка" с.Глиниця (земельна ділянка - 18,0 га).
3.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Гайдейка" с.Киселів (земельна ділянка - 25,0 га).
4.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в лісопарку м.Кіцмань. (земельна ділянка - 5,0 га).
Першим кроком у створенні туристичної інфраструктури в районі стало започаткування сфери садиб сільського зеленого туризму. В даний час 12 сільських господарів виявили бажання займатися цією справою (у 12 садибах є у наявності 44 кімнати на 80 місць, проживання січень-грудень).
Головною проблемою в розвитку туризму в районі є відсутність бюджетних коштів на капітальне будівництво об’єктів туристичної інфраструктури. І саме виходячи з цього на найближчу перспективу є пошук реальних інвесторів, які б були зацікавлені вкладати кошти у будівництво об’єктів туристичної інфраструктури.
В районі діють такі об’єкти дорожнього туристичного сервісу:
СТО автомобілів: с.Мамаївці – «МАКАВТО» з автомагазином, кафе та готелем, ПТО Яковишина; м.Кіцмань – «У млині», «У Валерія». Ресторан-готелі: с.Мамаївці – «Прага», «Смерека»; с.Оршівці – «Затишок»; с.Глиниця – «Білий лебідь»; с.Брусниця – «Оскар»; с.Витилівка – «Фортуна»; м.Кіцмань – «Стара баня»; смт.Лужани - «Магія». Ресторани, кафе-бари: м.Кіцмань – «Водолій», «Смарагд», «Гоша», «Гран-прі»; с.Мамаївці – «Престиж», «Колвік»; с.Шипинці – «Під липами», «Раїса»; смт.Лужани – «Мішутка».

Основні галузі економіки району: сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок торгівля і послуги, а також малий бізнес, як нова форма самозайнятості. У районі є 3.987 приватних підприємнців.
 
Кіцманський район – район високо інтенсивного сільського господарства, головний напрям якого вирощування зернових культур, цукрового буряку, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.
Сільськогосподарських угідь в районі 46,5 тис.га. Рілля району складає 35557 га, зайнято під посівами 34057 га (95 %,) пари та перелоги 1500 га (4,2%). Із них: рілля в сільськогосподарських підприємств - 20611 га, у населення - 14946 га.
В структурі посівних площ агроформувань району зернові культури займають 10,7 тис.га. (52%), з них кукурудза - 3,6 тис.га. (18%) озимий ріпак -1,8 тис.га. (8,7%), соя - 2,0 тис.га. (9,7%), кормові культури - 3,1 тис.га. (15%), цукрові буряки - 0,4 тис.га. (2 %), картопля та овочі - 0,1 тис.га. (0,5%).
Кращі господарства району: ТОВ «Валявське», ПСП «Мамаївське», ТОВ «Колосок-1», СВК «Зоря», ТОВ «Українська продовольча група», СВК «Агрофірма Оршівська». Останнє орендує 4597 га. сільськогосподарських угідь, в тому числі 4337 га. ріллі, спеціалізується в галузі рослинництва на виробництві зернових, цукрових буряків, озимого ріпаку, сої.
В результаті земельної реформи в районі 18,5 тис.чол. отримали право на земельну частку (пай).
На території району зареєстровано 162 фермерських господарства, в обробітку яких перебуває 2805 га., в т.ч. взятих в оренду - 1115 га., із них в 6 фермерських господарств, площа ріллі від 50 – 470 га, 2 фермерських господарства займаються вирощуванням худоби та птиці. Питома вага в землекористуванні по фермерських господарствах складає 13,6%.
Для заготівлі сільськогосподарської продукції від населення в селах району діють 29 молокоприймальних пунктів, з яких продукція надходить на 2 відправні пункти (с.Суховерхів та с.Борівці). Заготівля м’яса здійснюється через заготівельників ПП «Колос», ТОВ «Надія – Є» та інших переробників м’яса. Високоякісним насінням, мінеральними добривами, засобами захисту рослин населення забезпечують спеціалізовані магазини ТОВ «Макрохім», філії «Райз» та 4 агромагазини на території населених пунктів району. Для фінансового та інформаційного забезпечення населення району працюють кредитна спілка «Самопоміч» та громадська організація «Сільськогосподарська дорадча служба»
До основного кола промислових підприємств району входить 12 підприємств, серед яких:
1.Державне підприємство «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», смт.Неполоківці;
2.Державне підприємство «Лужанський експериментальний завод», смт.Лужани;
3.Виробничо-заготівельне підприємство «Кіцманський хлібокомбінат», м.Кіцмань;
4.Чернівецький гравійно-піщаний кар’єр, смт.Неполоківці;
5.ТОВ «Буковинська цегла», с.Стрілецький Кут;
6.СП «Киселівський цегельний завод», с.Киселів;
7.ТОВ «Букофрут», с.Мамаївці;
8.ТОВ «Українська продовольча група», с.Мамаївці;
9.ТОВ «Інтер-Пласт», с.Мамаївці.
Обсяг виробництва промислової продукції: харчова промисловість - 90,1%; будівельні матеріали - 4,8%; добувна промисловість - 4,5%; інші виробництва - 0,6%.
Обсяг реалізованої продукції промисловості за видами економічної діяльності:
виробництво харчових продуктів, напоїв - 70,0%; хімічна та нафтохімічна промисловість - 14,2%; добувна промисловість - 6,6%; виробництво будівельних матеріалів - 5,9%; розподілення газу - 2,0%; інші виробництва - 1,3%.
На території району нараховується 417 діючих об’єктів торгівлі торговою площею 20164,4 кв.м. та 155 об’єктів ресторанного господарства на 9169 посадкових місць.
Побутове обслуговування населення району здійснюють 192 одиниці побуту. В сфері побутового обслуговування населення району зайнято 433 чол. 

Виробництво птиці (жива вага)- 1856 тонн. Виробництво яловичини (жива вага) - 1311 тонн. Виробництво свинини (жива вага) - 953 тонн
Можливі сфери інвестування:
Вирощування худоби та птиці (від 100 тис.дол.).Будівництво комбінату з переробки м’ясної продукції з її подальшою заморозкою. Будівництво заводу по виробництву продуктів харчування.
Молокопереробна промисловість
Передумови та наявні ресурси:
Чисельність поголів’я корів - 2582 гол. Надій молока на 1 корову - 4380 кг. Валовий надій молока на добу - 40 тонн. Виробництво молока за 2007 рік - 11491 тонн
Можливі сфери інвестування:
Вирощування худоби (від 100 тис.дол.). Будівництво заводу, міні-цехів з переробки молока. Будівництво заводу по виробництву продуктів харчування
Садівництво, переробка фруктів та овочів
Передумови та наявні ресурси:
Площа садових насаджень – 1800 га Площа овочевих культур – 920 га. Найпоширеніші фруктові культури – яблуні, сливи, груші. Найпоширеніші овочеві культури – помідори, огірки, перець, капуста, цибуля. Сприятливі кліматичні умови.
Можливі сфери інвестування:
Закладка нових плодово-овочевих насаджень. Виробництво яблучного концентрату. Відновлення роботи консервних заводів. Переробка та консервація овочів. Будівництво перевалочних холодильних центрів для зберігання фруктів та овочів.
Мінеральні води
Передумови та наявні ресурси:
Кількість розвіданих родовищ прісної і мінеральної води – 14. Кількість родовищ, що використовуються – 11. Запаси мінеральної води на добу – 312 м.куб., використовуються – 187 м.куб. Унікальність характеристик мінеральних вод. Незабрудненість навколишнього середовища.
Можливі сфери інвестування:
Бутилювання лікувальної мінеральної води (від 200 тис.дол.). Бутилювання та мінералізація води (від 150 тис.дол.)

Передумови та наявні ресурси:
Цегельно-кахельна сировина (глина): розвідано - 8 родовищ, розробляється - 3 родовища.
Гравій, пісок: розвідано - 2 родовища, розробляється - 1 родовище.
Можливі сфери інвестування:
Видобування глини, гравію, піску. Виробництво цегли, кахлю, плитки тротуарної та інших будівельних матеріалів (від 200 тис.дол.).
Оздоровчий туризм
Передумови та наявні ресурси:
У районі є унікальне Брусницьке родовище мінеральних лікувальних вод трьох типів: перший - сірководнева мінеральна вода великої концентрації буковинська „Мацеста", яка за якістю переважає кавказьку „Мацесту"; другий-гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва типу „Єсентуки-4"; третій-хлоридно-натрієва, аналог„Миргородської", лікувальна ефективність яких становить 95% одужань. Запаси родовища цілющих вод на 1 добу складають 195 м.куб., що дає можливість лікувати щоденно 2 тисячі хворих.
Можливі сфери інвестування:
Будівництво санаторно-туристичного комплексу на базі Брусницького родовища мінеральних вод. Реконструкція обласної лікарні відновного лікування в с.Брусниця.

Вся робота закладів культури району спрямована на реалізацію виконання заходів "Програми розвитку культури району". В районі діє 43 клубні установи, 40 сільських бібліотек, 5 шкіл естетичного виховання та 10 їх філій, 24 музейних кімнати. При клубних установах працює 350 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь близько 4220 чоловік, 17 колективів носить почесне звання "Народний аматорський”.
А такі колективи як "Родина" із с.Ревно, "Южинецькі молодички", Лужанська "Червона калина", танцюристи с.Мамаївці, бандуристи із с.Шишківці знані не тільки на Буковині, але і за кордоном, де гідно представляють культуру України.
Вже не перший рік районна рада проводить виплату стипендії кращим талановитим дітям в галузі культури. 11 дітей району отримують дану стипендію.

В Кіцманському районі нараховується 42 загальноосвітні навчальні заклади. З них: І ступеня - 9, І-ІІ ступенів – 12, І-ІІІ ступенів – 21. В 2007році в Кіцмані відкрито гімназію.
Всі загальноосвітні заклади І-ІІ та І-ІІІ ступенів оснащенні сучасними навчальними комп’ютерними класами. Всі ЗНЗ І-ІІІ ступенів підключені до мережі Інтернет. Відділом освіти організовано підвіз дітей до загальноосвітніх навчальних закладів, згідно програми «Шкільний автобус».
Влітку, під час канікул, на базі загальноосвітніх навчальних закладів працюють пришкільні табори з денним перебуванням. Організовано двохразове харчування. Працюють табори в котрих оздоровлюються діти працюючих батьків за кошти фонду соціального страхування.
У районі діють дві позашкільні установи: Кіцманський районний будинок дитячої творчості та Кіцманська ДЮСШ, в яких навчаються близько 1300 учнів. Гуртковою роботою охоплено 15% дітей шкільного віку нашого району.
В районі діє Кіцманська музична школа ім. В. Івасюка та Кіцманська художня школа, учні яких періодично стають призерами та переможцями різних конкурсів, які проводяться в Чернівецькій області.
Останнім часом надзвичайно серйозно ставиться питання про обов’язковість дошкільної освіти, піднесення її ролі у виховному процесі. Предметом постійної турботи територіальних громад є дошкільне виховання і навчання. На жаль,поки що тільки 40,2% загальної кількості дітей дошкільного віку відвідують дитсадки, яких в районі налічується 26.

Медичну допомогу населенню в районі забезпечують: центральна районна лікарня з ліжковим фондом 325, 2 міські поліклініки, 29 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 пунктів швидкої медичної допомоги, 6 сільських лікарських амбулаторій (СЛА), 5 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини.
Амбулаторну поліклінічну допомогу надають 14 ЛПЗ з плановою потужністю 1064 відвідувань в зміну.
Мешканці району, згідно чинного законодавства, забезпечуються переліком безоплатних медичних послуг в обсягах визначених рівнем бюджетного фінансування. У всіх лікувально-профілактичних закладах району, за Переліком, створено запаси ліків для надання хворим та постраждалим, невідкладної медичної допомоги, які регулярно поповнюються і кількістю будуть доводитися до рівня вимог.
В районі збільшуються обсяги медичного обслуговування населення на засадах сімейної медицини за рахунок створення в складі пунктових лікувально-профілактичних закладах окремих дільниць сімейної медицини. В районі функціонує 21 дільниця загальної практики, які обслуговують за сімейним принципом 38% населення району

З метою забезпечення ефективного соціального захисту відділом адресних соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення приймаються заяви від громадян на призначення всіх видів допомог та субсидій: на призначення допомог при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, допомоги як малозабезпеченій сім’ї, допомоги інвалідам дитинства, допомоги одиноким матерям та інші.
Призначаються субсидії на відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги та готівкові субсидії.
Надається одноразова грошова допомога гостро потребуючим громадянам району за рахунок загальних асигнувань виділених на районну комплексну програму «Турбота». Також надаються одноразові грошові допомоги з коштів, які надійшли на рахунок районної благодійної акції «Милосердя».
Надаються пільги по перевезенню автомобільним та залізничним транспортом.

Кіцманський район, без сумніву, можна назвати одним з"найспортивніших” не лише на Буковині, але й у всій Україні. Вже на рубежі XIX – XX ст. на Кіцманщині набув широкого розповсюдження футбол, і місцеві команди на рівних змагалися з провідними чернівецькими. Збереглися газетні вирізки тієї пори з розповідями про їх успішні поєдинки зі снятинськими і заліщицькими суперниками. Утворені тоді ж перші в краї січові товариства одне із своїх завдань вбачали у фізичному загартуванні власних членів. У роки румунської окупації ця справа дещо притупилася, однак після другої світової війни набула другого дихання. Район, починаючи ще з 50-х років, є неодмінним не тільки учасником, але й переможцем або призером обласних спартакіад та інших змагань відповідного рівня. На Кіцманщині успішно працюють висококваліфіковані, залюблені у свою справу тренери (з-поміж них заслужений працівник фізичної культури України Георгій Миронюк), викладачі, спортивні функціонери.
У двох дитячо-юнацьких спортивних та 42 загальноосвітніх школах, державному аграрному технікуму вони виховують талановитих атлетів. Серед них чемпіон Олімпійських ігор і світу з гандболу Сергій Кушнірюк, дворазовий призер першостей планети з легкої атлетики Іван Гешко, кількаразова призерка світових і європейських першостей та Кубків, чемпіонка України з боротьби дзюдо і самбо Ольга Панчук-Унгурян, чемпіон України з бігу на 800м Володимир Ковалик, переможці і призери першостей України серед сільських спортсменів Наталя Кудельницька, Степанія Тодощук, Марія Гриф, Олег Шиман, Микола Сопіт, Микола Козьма та десятки інших. Окремого слова заслуговують наші футболісти. Ще в 70-х роках кіцманська команда була дворазовим чемпіоном області з цієї всенародно улюбленої гри. Тепер вона стрімко відроджує свою славу.
Паралельно в гострій конкуренції з нею це ж здійснює ФК "Лужани”, котрий двічі володів кубком області. Футбольні матчі на першість району, що проходять у двох групах, збирають на стадіонах сотні уболівальників. Також регулярно, щороку у присутності великої кількості глядачів відбуваються районні спартакіади серед сільської, учнівської та допризовної молоді, що включають в себе такі популярні види спорту як легка атлетика, кульова стрільба, армреслінг, настільний теніс, гирі, перетягування каната, змагання сімейних команд і т.д.
11 кращих молодих спортсменів району отримують районну стипендію районної ради та райдержадміністрації.

Районною радою та районною державною адміністрацією проводиться ряд заходів на утвердження цілісності держави, її розвитку, пропаганди духовності та миру.
Щорічно в районі відзначаються такі свята як, День Соборності, День Перемоги, День Конституції України, День державного службовця, День Незалежності України, День Буковинського Віча.
Щороку в різних селах району відзначається День села.
Також вшановується пам’ять загиблих у роки війни, від голодоморів, політичних репресій, воїнів ОУН УПА.
Для допомоги малозабезпеченим громадянам району щороку проводиться акція «Милосердя». Щороку для людей з обмеженими фізичними можливостями проводиться спартакіада. До проведення цих всіх заходів долучаються органи місцевого самоврядування, вчительські колективи, працівники культури, молодь.

Кіцманським районом налаштовано дружні стосунки з повітом Бельсько-Бяла республіки Польща. 24 серпня 2003 року підписана угода про співпрацю між нашим районом та Бельським повітом в галузі освіти, культури, туризму, охорони здоров’я. Неодноразово делегації нашого району відвідували республіку Польщу, а також приймали в районі поважних гостей з Польщі.
Ставчанською сільською радою налагоджено тісні стосунки з однойменними селами Ставчани в Румунії та Молдові.

Кіцманський район щедрий на природні багатства: ліси, озера, жовту глину, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води. Суб’єктами господарювання, які займаються видобутком корисних копалин на території району на даний час видобувається жовта глина, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води.
В районі є й інші розвідані родовища, які нажаль в даний час не розробляються:
- кар’єр для цегельного заводу в с.Мамаївці (глина);
- кар’єр для кахельного заводу в с.Глиниця (глина);
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в с.Брусниця (глина);
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в сНижні Станівці. (глина);
- кар’єр для видобування піску і глини в с.Давидівці (пісок, глина);
- одна свердловина в с.Витилівка (мінеральна вода);
- каптажне джерело в с.Ставчани (прісна вода);
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода);
- «Валявське», свердловина в с.Валява (мінеральна вода);
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода);
Каптажне джерело в смт.Неполоківці.

Пам’ятки культури та архітектури:
1.Палац Манеску в с.Чортория пам’ятник архітектури ХІХ тел.. (тепер психоневрологічний диспансер). На території парку біля палацу росте дуже рідкісне в Україні тюльпанове дерево, яке розквітає в кінці травня на початку червня надзвичайно красивими квітками.
2.Музей-садиба кіноактора, кінорежисера Івана Миколайчука в с.Чортория Брусницької сільської ради.
3.Музей рідної природи в с.Зеленів Брусницької сільської ради.
4.Озеро «Лебедине» - орнітологічний заказник у с.Чортория Брусницької сільської ради.
5.Бальнеологічна лікарня на базі унікального родовища трьох типів мінеральних вод у с.Брусниця.
6.Об’єкти, пов’язані з життям композитора Володимира Івасюка в м.Кіцмань:
- будинок, в якому народився композитор;
- музична школа, в якій навчався В.Івасюк і якій присвоєно його тел’я, клас-музей композитора;
- пам’ятник композитору в центрі міста;
- Будинок народної творчості в якому В.Івасюк розпочав свою творчість як самодіяльний композитор і музикант.
Памятки культової архітектури національного значення:
- Успенська церква 1453 року, смт.Лужани, найстаріша у буковинському краї;
- Миколаївська церква 1786 року, с.Берегомет, Церква Різдва Богородиці 1794 року, с.Іванківці – характерні тільки для Буковини церкви «хатнього типу»;
- Успенська церква 1778 року, с.Валява, та Миколаївська церква 1794 року, с.Нижні Станівці, - будівлі перехідного етапу від «хатнього» типу до купольного;
- Успенська церква XVII тел., с.Дубівці, Успенська церква 1850 року в с.Оршівці, Костянтинівська церква 1779 року в с.Ошихліби – церкви гуцульської архітектурної школи;
- Успенська церква 1786 року в с.Глиниця, церква Різдва 1812 року в с.Шипинцях – кам’яні церкви – зразки буковинської архітектури XVII – початку ХІХ тел.
 
Покриття мобільним телефонним зв’язком: МТС, Київстар, Life, Beeline, Jeans, Djuce.
 
Вітаю Вас Гість