КІЦМАНЬ 600

У Кіцмані на Маланку Чорт лякав господарів

Про Маланку на Кіцманщині розповів кіцманчанин Георгій Кривого.

Чоловік каже, що пам’ятає (йому тоді було 10 років), якою була Маланка у Кіцмані до приходу румунської окупаційної влади, а відтак радянської. Аналізуючи збережене в пам’яті та почуте від людей, поціновувач традицій каже, що в його рідному місті Маланка була більш осмислена, аніж, скажімо, у Вашківцях.

Про традиції різних свят на кіцманщині, зокрема і «Маланки»,  він описав у своїй книжці «Кіцмань і кіцманчани». Книжку видали 2012 року, напередодні 600-літнього ювілею Кіцманя.

Маланка у Кіцмані ходила увечері напередодні 14 січня. Маланкували парубки віком від 20 до 30 років, і це була велика честь і гонор.

У місті організовували до чотирьох Маланок – на кожному куті своя. Головними персонажами були: Маланка, 4-6 козаків, Дід з козою, Циган з Циганкою, Шандар, Жид, Чорт. Обов'язково наймали музику, бажано з духових інструментів.

Збиралися, щоб переодягнутися в костюми і загримуватися у хаті організатора Маланки. Потім рушали колядувати і ходили всю новорічну ніч. Спершу йшли до дівчат на виданні, до родичів, друзів.

Українську, бессарабську та гуцульську маланки представлять на фестивалі у Чернівцях

Починалося дійство з коляди під вікном у супроводі оркестру. Відтак Маланка просилася погрітися, і господар запрошував всіх до хати. У хаті кожен персонаж грав свою роль. Козаки танцювали «гопак», після чого запрошували присутніх дівчат до танцю. Циган пропонував ковальські послуги, Жид торгував різним дрібним крамом, Циганка ворожила. Дід продавав козу тощо. Все це відбувалося в жартівливій формі з гумором і видумкою. Відігравши свою програму, Маланка ще раз колядувала з господарями в хаті і покидала господу, отримавши відповідну винагороду.

Дуже цікавим була видумка із роллю Чорта (на цю роль брали молодого хлопця, такого собі шибайголову.  Господарям треба було за ним слідкувати. Бо під час дійства він особливо не показувався на людях, але під кінець намагався тихцем під час виходу Маланки сховатися в хаті – чи то в кладовці, чи під ліжком, і причаїтися доки господарі, нічого не підозрюючи,  зачинять двері та почнуть вкладатися спати. Ось тоді настає черга Чорта! Який переполох може вчинити цей персонаж на господарів своїм тупотінням, хрюканням, кукуріканням на горищі чи під ліжком страшно уявити. Багато господарів, знаючи про такі витівки, дуже пильнували цю клопітну персону, і частенько їй добряче діставалось за свої жарти віником по плечах.

За традицією на другий день після коляди учасники Маланки, відіспавшись, збирались в організатора дійства, де на них чекав святковий стіл. Після цього всі йшли Український народний дім на «вечерок». Кошти зароблені за маланкування йшли на оплату приміщення.

У Вашківцях на Маланці будуть політики й зимова купанка

Маланку переслідувала румунська окупаційна влада, а потім і радянська, яка врешті-решт заборонила її.

Однак Маланкування в селах Кіцманського повіту існувало і за радянських часів переслідування релігії.

Відроджує традиції театр "А калина не верба"

У роки незалежності ентузіасти намагаються відродити традиційну Маланку в Кіцмані. Зокрема самодіяльний гурт "А калина не верба" під керівництвом Дмитра Сухарика намагаються якнайкраще показати кіцманчанам давні звичаї Маланки. Аби вдало відтворити, те що відбувалося в давнину, розпитують у старших людей усі деталі костюмів та дійства зокрема, яке показували на Маланку.

Ольга МАКСИМЮК